На минулому тижні Рінат Ахметов нарешті визначився щодо політичної кризи в Україні. Причому зробив це публічно й однозначно, хоча й без радикальних вимог, як в опозиції.
У спічі найкрупнішого бізнесмена України є два явних сигнали – відкритий і прихований. Перший: треба сідати за стіл переговорів і домовлятися, що робити далі. Причому Ахметов явно має на увазі мирний вихід із кризи.
Другий сигнал, чи, швидше, натяк, адресовано одному старому товаришу. Цитуємо: «І нехай за цим столом політики втратять свої рейтинги. Але найголовніше, щоб рейтинг України пішов угору». Ці слова містять і напучування партнеру, і водночас дружній докір. Мовляв, годі гратися в царя, сідай уже до столу, бо всі ми (як побачимо нижче, Ахметов у першу чергу) втратимо незрівнянно більше, ніж якийсь там рейтинг.
Лідер поміркованого крила
Загалом наші представники мега-крупного капіталу дуже недурні люди. Проте навіть серед них Ахметов вирізняється гострим розумом, тонкою інтуїцією і здатністю точного передбачення.
Крім того, бізнесмен – не Віктор Янукович, у нього немає проблем із доступом до інформації різного ґатунку – від Інтернету до звітів спецслужб. Вочевидь, іще в розпал кризи Рінат Леонідович знав, до чого йде, проте волів за краще мовчати. Його випередили Петро Порошенко і Віктор Пінчук, які підтримали Майдан. Решта – від «сімейних» до Коломойського – зберігають тишу. Дехто, в першу чергу група Фірташа–Льовочкіна, тихенько кладе яйця в опозиційні кошики.
Із публічною заявою Ахметова багато що міняється. Це та ж історія, що й із кредитами МВФ, які сигналізують бізнесу, що в ту чи іншу країну можна інвестувати. Тепер, звичайно, олігархи та підолігархи почнуть визначатися швидше. Тим більше, що всі зрозуміли: Майдан просто так не згасне. Навіть навпаки: його розганяють, а він від того стає сильнішим.
З огляду на вагу Ахметова в суспільстві можна сказати, що він очолив помірковане крило бізнес-політичної еліти. Саме помірковане, бо навряд чи він підтримає відставку Януковича і масове заведення кримінальних справ на можновладців.
Та й взагалі, втручання олігархів не варто переоцінювати. Цим людям глибоко байдужі цілі майданівців. Пересічних громадян Європа приваблює добробутом і справедливою правовою системою. Олігархів – як місце, безпечне для капіталів, де найкраще «фіксувати» прибутки і проживати. Гроші люблять тишу – це прислівʼя найкраще описує стан думок вітчизняного крупного бізнесу.
Майдан як противага
За інформацією «Української правди», Ахметов висловився після розмови із заступником держсекретаря США Вікторією Нуланд. Та попередила бізнесмена, що в разі силового розгону Майдану санкції застосують не лише проти чиновників і лідерів Партії регіонів, а й проти її спонсорів.
Незадовго до цього США неофіційно заборонили вʼїзд у країну декому з оточення Януковича, зокрема й Ахметову. Звісно, це було попередження, яке мало спрацювати, бо в Штатах підприємець має вугільний бізнес.
Однак, вочевидь, Ахметова більше турбує Європа, здатна теоретично застосувати суворіші заходи. Відомо, що в країнах ЄС у нього зосереджена значна частина бізнесу та ринки збуту. Справді, лише за перше півріччя поточного року його металургійний підрозділ продав продукції майже на $1,5 млрд. До речі, це означає, що підприємцю ні до чого відмова від зони вільної торгівлі з ЄС.
Ще один напрям – енергетичний – перевага і водночас слабке місце Ахметова. Наприклад, його компанія ДТЕК – монопольний експортер електроенергії в Словаччину, Угорщину, Румунію, Польщу, Молдову тощо. Лише в цьому році ДТЕК планував експорт майже 10 млрд кВт/год електроенергії з України. Річні обсяги торгівлі тут складають від $600 млн і мають тенденцію зростати.
Ще одна фішка Ахметова в Європі – торгівля вугіллям. Загальний видобуток енергоносія складає близько 40 млн тонн – приблизно половина всього обсягу, що видобуває Україна. У 2012 році ДТЕК поставила в країни ЄС 2,7 млн тонн. У цьому році поставки можуть сягнути 4 млн тонн. Експерти вважають, що отримані прибутки заважать близько $400 млн.
Звичайно, фінансові потоки проходять через офшорні фірми, зареєстровані в Швейцарії. Відтак теоретично ЄС може заблокувати бізнес Ахметова. Не в останню чергу в цьому полягає його слабке місце.
І, нарешті, газовий бізнес. Відомо, що в поточному році Україна купила в Європі близько 2,5 млрд куб. м блакитного палива. Причому за ціною, нижчою від російської на $100 (за тис. куб. м.), що передбачає непоганий навар посередникам. А це компанії Ахметова, Курченка і Фірташа. ДТЕК бере газ із Угорщини, як і ВЕТЕК Курченка. Обсяги там нібито невеликі, однак Ахметову напевно неприємне бізнес-сусідство «вундеркінда».
Крім того, готується договір про поставки 10 млрд куб. м. газу зі Словаччини. Поки що невідомо, кому дістанеться цей ласий шмат, хоча, може, його теж доведеться ділити.
Увесь цей газ реверсний, і проблема в цьому. Минулого тижня була інформація, що «Нафтогаз» нібито передасть Сергію Курченку поставки в Україну російського блакитного палива. Йдеться нібито про 10 млрд куб. м, проте за небачено низькою на сьогодні ціною близько $230 за тисячу куб. м, що обіцяє дуже непогані, мʼяко кажучи, прибутки. Щодо цифр можна сперечатися, проте недаремно Курченко за деякий час до цього зареєстрував у Швейцарії офшорну фірму.
Так ось, серед іншого в обмін на цю поступку «Газпром» висуває традиційну вимогу Україні відмовитися від реверсу блакитного палива. А це означає, що дуже перспективний газовий бізнес Ахметова в Європі швидко та надійно блокується.
І це не перший випадок, коли «сімейні люди» стають на дорозі бізнесмена. Так, на вимогу країн Європейського енергетичного співтовариства Україна оголосила про лібералізацію ринку експорту електроенергії. Це означає, що в правилах проведення аукціонів відбудуться зміни, які не на користь монопольному становищу компаній Ахметова тут – прийдуть інші гравці. І тут же зʼявилися чутки про наміри Курченка ввійти на цей ринок.
Взагалі-то про невдоволення з боку великого бізнесу «Сімʼєю» добре відомо. Не дивно – багато хто «схуд» від її натиску. Схоже, «сімейні» почали зачіпати інтереси навіть Ахметова. А тут трапився Майдан із його вимогою євроінтеграції, який природно гальмує конкурентний бізнес.
Хоча Ахметов використовуватиме Майдан проти конкурентів і вже взявся за справу, насправді головна його мета – відновити баланс. Тобто, щоб і Майдан переміг, і водночас гарант розвитку його бізнесу залишився в кріслі. Дуже скоро ми побачимо, як довкола цієї установки коливатиметься більшість представників вітчизняного крупного капіталу.
У спічі найкрупнішого бізнесмена України є два явних сигнали – відкритий і прихований. Перший: треба сідати за стіл переговорів і домовлятися, що робити далі. Причому Ахметов явно має на увазі мирний вихід із кризи.
Другий сигнал, чи, швидше, натяк, адресовано одному старому товаришу. Цитуємо: «І нехай за цим столом політики втратять свої рейтинги. Але найголовніше, щоб рейтинг України пішов угору». Ці слова містять і напучування партнеру, і водночас дружній докір. Мовляв, годі гратися в царя, сідай уже до столу, бо всі ми (як побачимо нижче, Ахметов у першу чергу) втратимо незрівнянно більше, ніж якийсь там рейтинг.
Лідер поміркованого крила
Загалом наші представники мега-крупного капіталу дуже недурні люди. Проте навіть серед них Ахметов вирізняється гострим розумом, тонкою інтуїцією і здатністю точного передбачення.
Крім того, бізнесмен – не Віктор Янукович, у нього немає проблем із доступом до інформації різного ґатунку – від Інтернету до звітів спецслужб. Вочевидь, іще в розпал кризи Рінат Леонідович знав, до чого йде, проте волів за краще мовчати. Його випередили Петро Порошенко і Віктор Пінчук, які підтримали Майдан. Решта – від «сімейних» до Коломойського – зберігають тишу. Дехто, в першу чергу група Фірташа–Льовочкіна, тихенько кладе яйця в опозиційні кошики.
Із публічною заявою Ахметова багато що міняється. Це та ж історія, що й із кредитами МВФ, які сигналізують бізнесу, що в ту чи іншу країну можна інвестувати. Тепер, звичайно, олігархи та підолігархи почнуть визначатися швидше. Тим більше, що всі зрозуміли: Майдан просто так не згасне. Навіть навпаки: його розганяють, а він від того стає сильнішим.
З огляду на вагу Ахметова в суспільстві можна сказати, що він очолив помірковане крило бізнес-політичної еліти. Саме помірковане, бо навряд чи він підтримає відставку Януковича і масове заведення кримінальних справ на можновладців.
Та й взагалі, втручання олігархів не варто переоцінювати. Цим людям глибоко байдужі цілі майданівців. Пересічних громадян Європа приваблює добробутом і справедливою правовою системою. Олігархів – як місце, безпечне для капіталів, де найкраще «фіксувати» прибутки і проживати. Гроші люблять тишу – це прислівʼя найкраще описує стан думок вітчизняного крупного бізнесу.
Майдан як противага
За інформацією «Української правди», Ахметов висловився після розмови із заступником держсекретаря США Вікторією Нуланд. Та попередила бізнесмена, що в разі силового розгону Майдану санкції застосують не лише проти чиновників і лідерів Партії регіонів, а й проти її спонсорів.
Незадовго до цього США неофіційно заборонили вʼїзд у країну декому з оточення Януковича, зокрема й Ахметову. Звісно, це було попередження, яке мало спрацювати, бо в Штатах підприємець має вугільний бізнес.
Однак, вочевидь, Ахметова більше турбує Європа, здатна теоретично застосувати суворіші заходи. Відомо, що в країнах ЄС у нього зосереджена значна частина бізнесу та ринки збуту. Справді, лише за перше півріччя поточного року його металургійний підрозділ продав продукції майже на $1,5 млрд. До речі, це означає, що підприємцю ні до чого відмова від зони вільної торгівлі з ЄС.
Ще один напрям – енергетичний – перевага і водночас слабке місце Ахметова. Наприклад, його компанія ДТЕК – монопольний експортер електроенергії в Словаччину, Угорщину, Румунію, Польщу, Молдову тощо. Лише в цьому році ДТЕК планував експорт майже 10 млрд кВт/год електроенергії з України. Річні обсяги торгівлі тут складають від $600 млн і мають тенденцію зростати.
Ще одна фішка Ахметова в Європі – торгівля вугіллям. Загальний видобуток енергоносія складає близько 40 млн тонн – приблизно половина всього обсягу, що видобуває Україна. У 2012 році ДТЕК поставила в країни ЄС 2,7 млн тонн. У цьому році поставки можуть сягнути 4 млн тонн. Експерти вважають, що отримані прибутки заважать близько $400 млн.
Звичайно, фінансові потоки проходять через офшорні фірми, зареєстровані в Швейцарії. Відтак теоретично ЄС може заблокувати бізнес Ахметова. Не в останню чергу в цьому полягає його слабке місце.
І, нарешті, газовий бізнес. Відомо, що в поточному році Україна купила в Європі близько 2,5 млрд куб. м блакитного палива. Причому за ціною, нижчою від російської на $100 (за тис. куб. м.), що передбачає непоганий навар посередникам. А це компанії Ахметова, Курченка і Фірташа. ДТЕК бере газ із Угорщини, як і ВЕТЕК Курченка. Обсяги там нібито невеликі, однак Ахметову напевно неприємне бізнес-сусідство «вундеркінда».
Крім того, готується договір про поставки 10 млрд куб. м. газу зі Словаччини. Поки що невідомо, кому дістанеться цей ласий шмат, хоча, може, його теж доведеться ділити.
Увесь цей газ реверсний, і проблема в цьому. Минулого тижня була інформація, що «Нафтогаз» нібито передасть Сергію Курченку поставки в Україну російського блакитного палива. Йдеться нібито про 10 млрд куб. м, проте за небачено низькою на сьогодні ціною близько $230 за тисячу куб. м, що обіцяє дуже непогані, мʼяко кажучи, прибутки. Щодо цифр можна сперечатися, проте недаремно Курченко за деякий час до цього зареєстрував у Швейцарії офшорну фірму.
Так ось, серед іншого в обмін на цю поступку «Газпром» висуває традиційну вимогу Україні відмовитися від реверсу блакитного палива. А це означає, що дуже перспективний газовий бізнес Ахметова в Європі швидко та надійно блокується.
І це не перший випадок, коли «сімейні люди» стають на дорозі бізнесмена. Так, на вимогу країн Європейського енергетичного співтовариства Україна оголосила про лібералізацію ринку експорту електроенергії. Це означає, що в правилах проведення аукціонів відбудуться зміни, які не на користь монопольному становищу компаній Ахметова тут – прийдуть інші гравці. І тут же зʼявилися чутки про наміри Курченка ввійти на цей ринок.
Взагалі-то про невдоволення з боку великого бізнесу «Сімʼєю» добре відомо. Не дивно – багато хто «схуд» від її натиску. Схоже, «сімейні» почали зачіпати інтереси навіть Ахметова. А тут трапився Майдан із його вимогою євроінтеграції, який природно гальмує конкурентний бізнес.
Хоча Ахметов використовуватиме Майдан проти конкурентів і вже взявся за справу, насправді головна його мета – відновити баланс. Тобто, щоб і Майдан переміг, і водночас гарант розвитку його бізнесу залишився в кріслі. Дуже скоро ми побачимо, як довкола цієї установки коливатиметься більшість представників вітчизняного крупного капіталу.
16-12-2013
