Як відомо, 21 листопада 2013 року Окружний адміністративний суд міста Києва заборонив фактично будь-кому під час мирних зібрань встановлювати "малі архітектурні форми у вигляді наметів, кіосків, навісів, у тому числі тимчасових та пересувних, із 22 листопада 2013 року по 7 січня 2014 року на Майдані Незалежності, вул. Хрещатик та Європейській площі у м. Києві". Таким чином дане обмеження Окружний адміністративний суд міста Києва встановив, образно кажучи, для всіх мертвих, живих і ненароджених.У правозахисній організації Інститут Республіка, організації-учасниці Всеукраїнської ініціативи “За мирний протест!”, вважають дане рішення Окружного адміністративного суду міста Києва, ухвалене за поданням Київської міської державної адміністрації, неправосудним, незаконним та необґрунтованим, такими, що порушує конституційне право громадян на свободу мирних зібрань. Тому згадані рішення необхідно оскаржити у Київському адміністративному апеляційному суді. Також необхідно звернутися до Генеральної та міської прокуратури, щоб ті, відповідно до ст.121 Конституції України та законодавства про прокуратуру, захистили інтереси людей і здійснили нагляд за додержанням законів державними органами, оскарживши рішення Окружного адміністративного суду міста про заборону мирних зібрань в центрі Києва.
А поки триватиме судова тяганина, члени правозахисної організації радять протестувальникам:
1). Не боятися виходити на протести всупереч таким автоматичним судовим заборонам мирних зібрань, коли суди неправосудно обмежують свободу зібрань геть усім на певній території на певний час. Такі заборони є апріорі неправосудними, незаконними та необґрунтованими.
2). Організатори такого мирного зібрання мають бути додатково захищені від міліцейських і судових репресій силами правозахисників, юристів чи народних депутатів. Зокрема, кваліфіковану допомогу можуть надати експерти Всеукраїнської ініціативи “За мирний протест!”
3). Протестувальників має бути багато – це зменшує ймовірність незаконних дій з боку міліції.
4). Не боятися встановлювати намети з метою проведення мирних зібрань. Проте обов'язково додатково захистити право встановлювати намети, перш за все, присутністю великої кількості протестувальників.
Інститут Республіка наголошує, що Окружний адміністративний суд Києва встановлює обмеження свободи мирних зібрань шляхом заборони встановлення наметів з метою проведення мирних зібрань не тільки щодо відповідачів у справі, а й щодо невизначеного переліку суб’єктів. Таким чином дані обмеження встановлено, образно кажучи, для всіх мертвих, живих і ненароджених. Людей не було належним чином поінформовано ні про відкриття провадження, ні про призначення судового засідання. Таким чином люди були позбавлені прав, гарантованих ст. ст. 10, 11, 16, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС). Люди були позбавлені можливості бути присутніми на судовому процесі, за результатом якого їх обмежено в праві на свободу мирних зібрань. Таким чином, було порушено принцип змагальності сторін і конституційне право рівності учасників судового процесу перед законом (ст.129 Конституції України). Окружний адміністративний суд Києва порушив право людей на справедливий суд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Інститут Республіка також заявляє, що намети, які встановлюються з метою проведення мирних зібрань, не є малими архітектурними формами, як це хибно вважає Окружний адміністративний суд міста Києва. Це підтвердив Шевченківський районний суд міста Києва, який 19.04.2005 відмовив КМДА у задоволенні позову про заборону встановлення наметів під час проведення акції протесту (справа № 2-5899/05 р.). Суд у своєму рішенні вказав: “...намети не є “малою архітектурною формою” і отримання дозволу на їх встановлення законом не передбачено”.
Інститут Республіка також наголошує, що дії працівників міліції у разі, якщо ті перешкоджатимуть реалізації людьми своїх прав і свобод, будуть перевищенням службових повноважень та незаконним виконанням злочинних наказів.
Згідно з ч.2 ст.6 Конституції України “органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів”. На працівників МВС України покладено позитивний обов’язок захищати мирні зібрання згідно з законодавством та міжнародними угодами і зобов’язаннями України. Виконання явно злочинних наказів або розпоряджень, та незаконне перешкоджання організації або проведенню мирних зібрань є порушенням не тільки прав та свобод, а й є кримінальним злочином.
Таким чином дії працівників київської міліції, які перешкоджають проведенню мирних зібрань прикриваючись неправосудними автоматичними судовими заборонами, мають бути кваліфіковані за ст.340 (“незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій”) та ст.365 (“перевищення влади або службових повноважень”) та ст.41 Кримінального кодексу України (“виконання явно злочинного наказу або розпорядження”).
Інститут Республіка також звертає увагу ЗМІ та громадськості України, що для законодавчої боротьби з автоматичними судовими заборонами варто, щоб Верховна Рада України ухвалила зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС), де слід прописати, що обмеження свободи зібрань має встановлюватися виключно щодо відповідачів, які були належним чином повідомлені про судове засідання в справі, а позовну заяву, яка стосується невизначеного переліку відповідачів, суд має залишити без розгляду. Відповідний законопроект вже розроблений організаціями-учасницями Всеукраїнської ініціативи “За мирний протест!” Водночас Інститут Республіка застерігає від ухвалення прoекту спеціального закону про протести №2508а, який навпаки призведе до різкого збільшення неправосудних судових заборон мирних протестів та масових випадків кримінального та адміністративного переслідування протестувальників. Інститут Республіка зазначає, що КАС і зараз не дозволяє судам встановлювати автоматичні судові заборони. Також наголошує, що зміни до КАС є лише теоретичним порятунком від автоматичних судових заборон. В сьогочасній Україні свободу зібрань потрібно виборювати безпосередньо на вулиці. 22.11.2013
член правління Інституту Республіка
Михайло Лебедь
22-11-2013
