На провідних інтернет-порталах Білорусі, України, Росії та Литви відбулась прем'єра фільму «Trubetskoy. The Band», знятого творчим об'єднанням «Діти Сонця». За словами Павла Булатнікова, фронтмена мінської групи Trubetskoy, цей фільм повинен стати своєрідною візитівкою нової команди, пояснивши, чим вона відрізняється від «Ляпісів», і нарешті надавши слово музикантам, які протягом багатьох років були обділені увагою преси та публіки.
«Ідея фільму виникла спонтанно, - розповідає Булатніков. - У якийсь момент ми усвідомили, що люди не дуже розуміють, що це взагалі таке - група Trubetskoy. Хтось думає, що це просто «Ляпіси» без Міхалка, хтось чекає від нас виконання «Яблонь» і «Метелиці» в ресторанах, ну і так далі. Оскільки це все не так, то ми і вирішили поїхати в Вільнюс, на студію саундпродюсера Снорре Бергеруда, зіграти там живий концерт і зняти його на відео. Думаю, що отриманий результат зніме багато питань».
В сет-лист студійного концерту у Вільнюсі увійшли 7 треків - зіграні по-новому «Виноградная лоза», «Евпатория», «Котик», «Нафта» та «Рамонкi» з репертуару «Ляпісів», а також власні пісні групи Trubetskoy - «Ёлки» та Do not Touch My Bass. Другою важливою складовою фільму «Trubetskoy. The Band» стали інтерв'ю з усіма учасниками групи, в яких вони розповідають один про одного, а також про те, чому розпалися «Ляпіси» і чого публіці варто чекати від їх нового проекту.
«Коли група «Ляпис Трубецкой» виходила на сцену, ми бачили 7 осіб. Але інтерв'ю від імені команди давав тільки один - Сергій Міхалок, - згадує колишній піарник «Ляпісів» і нинішній прес-аташе групи Trubetskoy Олександр Бергер. - У нашому новому колективі - інший підхід до спілкування зі світом. Мені здалося правильним зробити інтерв'ю не тільки з Пашею, як фронтменом групи, але і з Русланом Владико, який грав у «Ляпіс» з дня їх заснування, або з Олександром Сторожуком, який віддав «Ляпис Трубецкой» 10 років свого життя. Загалом, як ми тут жартуємо між собою, слоганом цього фільму повинні були бути слова «Вони мовчали 25 років...». І, знаєте, коли Руслан і Саша нарешті заговорили, виявилося, що їх дуже цікаво слухати!».
«Колективний розум і колективна творчість - це взагалі наші головні козирі, - пояснює Павло Булатніков. - Нам цікаво і весело проводити час разом, разом працювати, разом відпочивати. Ми - справжня банда, справжній бенд. Тому й фільм так назвали».
«Ідея фільму виникла спонтанно, - розповідає Булатніков. - У якийсь момент ми усвідомили, що люди не дуже розуміють, що це взагалі таке - група Trubetskoy. Хтось думає, що це просто «Ляпіси» без Міхалка, хтось чекає від нас виконання «Яблонь» і «Метелиці» в ресторанах, ну і так далі. Оскільки це все не так, то ми і вирішили поїхати в Вільнюс, на студію саундпродюсера Снорре Бергеруда, зіграти там живий концерт і зняти його на відео. Думаю, що отриманий результат зніме багато питань».
В сет-лист студійного концерту у Вільнюсі увійшли 7 треків - зіграні по-новому «Виноградная лоза», «Евпатория», «Котик», «Нафта» та «Рамонкi» з репертуару «Ляпісів», а також власні пісні групи Trubetskoy - «Ёлки» та Do not Touch My Bass. Другою важливою складовою фільму «Trubetskoy. The Band» стали інтерв'ю з усіма учасниками групи, в яких вони розповідають один про одного, а також про те, чому розпалися «Ляпіси» і чого публіці варто чекати від їх нового проекту.
«Коли група «Ляпис Трубецкой» виходила на сцену, ми бачили 7 осіб. Але інтерв'ю від імені команди давав тільки один - Сергій Міхалок, - згадує колишній піарник «Ляпісів» і нинішній прес-аташе групи Trubetskoy Олександр Бергер. - У нашому новому колективі - інший підхід до спілкування зі світом. Мені здалося правильним зробити інтерв'ю не тільки з Пашею, як фронтменом групи, але і з Русланом Владико, який грав у «Ляпіс» з дня їх заснування, або з Олександром Сторожуком, який віддав «Ляпис Трубецкой» 10 років свого життя. Загалом, як ми тут жартуємо між собою, слоганом цього фільму повинні були бути слова «Вони мовчали 25 років...». І, знаєте, коли Руслан і Саша нарешті заговорили, виявилося, що їх дуже цікаво слухати!».
«Колективний розум і колективна творчість - це взагалі наші головні козирі, - пояснює Павло Булатніков. - Нам цікаво і весело проводити час разом, разом працювати, разом відпочивати. Ми - справжня банда, справжній бенд. Тому й фільм так назвали».
